 |
Карпатському
буку – кращу перспективу
Бук лісовий – один з найпоширеніших цінних лісоутворювачів в
Українських Карпатах, який займає 35% лісової площі. Дерево
першої величини, яке, за сприятливих умов зростання, у віці
стиглості досягає висоти 35-40 м і середнього діаметра 50-55 см.
У Карпатах насадження бука поширені в усіх чотирьох
адміністративних областях від передгір’я до 1200-1350 м н. р. м.
Росте бук також на Опіллі і Розточчі, Дністерсько-Прутському
межиріччі та Північно-західному Поділлі, але найбільше його в
Закарпатті.
У корінних типах деревостанів запаси стовбурної деревини у
стиглому віці досягають 600-700 м3. За текстурою і
фізико-механічними властивостями деревина бука високо ціниться в
меблевій промисловості, при оздобленні помешкань, вагонів, у
виробництві паркету, бочок. Чимале її значення в лісохімічній
промисловості. Позитивну оцінку отримав спосіб облагородження
деревини бука шляхом просочування хімічними речовинами на
корені, розроблений П.І.Молотковим в Закарпатській лісовій
дослідній станції.
У процесі тривалої антропогенної трансформації букові ліси
зазнали негативних змін: суттєво зменшилась їхня площа за
рахунок розширення території біологічно нестійких монокультур
смереки; знизилась продуктивність насаджень та їх стійкість. За
останні роки розширюється площа ракових захворювань бука,
переважно в молодих вікових категоріях, що вимагає прийняття
екстремальних заходів щодо з’ясування причин хвороби, аби
поліпшити стан деревостанів.
Букові ліси Українських Карпат, всієї Центральної і
Південно-Східної Європи під наметом крон дерев у негустих
насадженнях мають достатню кількість екземплярів здорового
природного поновлення. Для природного поновлення найбільш
сприятливою є зімкнутість крон – 0,6. Проте сучасна
лісозаготівельна техніка і технології, яку нині застосовують у
Карпатах, здебільшого не забезпечує необхідної кількості
доброякісного підросту та молодняка бука після рубки. Тому
виникла потреба заліснення таких зрубів за допомогою культур
бука: суцільних або часткових. Лісівничо обґрунтованим є
відновлення бука в межах його формації на зрубах похідних
деревостанів смереки європейської, а також введення домішки бука
в дубових і соснових насадженнях на пагорбах суміжних районів
лісостепу в типах D2-D3 і C2-C3. Так, на Кременецькому
горбогір’ї, де найвищі пункти рельєфу становлять 397 і 402 м над
рівнем моря (середня річна температура повітря – +7,50С, середня
кількість опадів на рік – 641 мм), культури бука при належному
стані мали середню висоту 17 м, а діаметр – 16 см.
Історія культивування бука в межах його суцільного та острівного
ареалу розпочинається з кінця XIX – початку XX століть. Відомі
найстаріші посадки бука в Тавщівському лісництві на Опіллі та в
Рухотинському і Клішківському лісництвах на Хотинській височині.
Проте штучне відновлення бука стало актуальним після Другої
світової війни, коли упродовж 12 років основним способом рубки в
букових лісах був суцільно-лісосічний, який проводився в усі
пори року на великих площах. Крім того, лісівники прагнули
відновити корінні букові насадження на зрубах культур смереки.
Тривалий час культури бука в Карпатах майже не створювались,
тому що перші спроби культивування його гірськими лісництвами
були невдалі. Так, за 1946-1960 роки в регіоні Карпат створено
331,8 тис. га культур, із них бука – лише 0,03%. Зазначимо, що в
цей період на 95% площ всіх зрубів лісовідновлення проводились
шляхом створення лісових культур.
Труднощі штучного відновлення бука були спричинені тим, що
основні питання, зокрема способи горішків і підготовка їх до
сівби за нерівномірного плодоношення з інтервалом від 2 до 5
років, вирощування сіянців та агротехніка створення культур не
були достатньо вивчені і розроблені. Добрий врожай горішків бука
в 1958 році дав змогу розпочати серію активних експериментів в
Закарпатській ЛДС, що продовжувались в новоствореному філіалі
УкрНДІЛГА (нині УкрНДІгірліс) і завершились розробкою нормативів
вирощування культур бука.
Якщо через якісь причини заготовлені в жовтні горішки не були
висіяні на розсаднику, то до весняної сівби їх треба зберігати в
належному режимі, враховуючи їхню будову, біологію, хімічний
склад, великий вміст запасних поживних речовин, зокрема
доступного для споживання білка (носія життя), жирів та
вуглеводів.
Практика засвідчує, що найкращі результати отримують навесні при
сівбі у вологий ґрунт здорових слабо накільчених або добре
набряклих горішків з вологістю понад 45-50%. Такий стан насіння
бука можна досягти, якщо його зберігати до весняної сівби в
холодному з (температура від –10 до +5(8)0С) і сирому середовищі
за наявності плівкової вологи з вільним доступом повітря. Цим
умовам відповідають декілька способів зберігання, але
найпростіші і досить ефективні з них такі: чергування шарами
снігу до 10 см або шарами листя 5-6 см, вкритими снігом. Слід
врахувати, що горішки можуть накільчуватись в темноті, навіть
контактуючи при сезонному зберіганні шарами з вологим снігом
навесні.
Схожість здорового насіння залежить, передусім, від збереження в
ньому вологи. Особливо різкий спад схожості спостерігається при
доведенні вологості насіння до 10% і нижче. Проте короткочасне
перебування насіння бука при низькій вологості не викликає
значних втрат їх життєздатності. За сприятливих умов в
лабораторії, горішки швидко набирають необхідну вологу й
енергійно проростають.
Рясні врожаї бука повторюються в середньому через 7-12 років.
Тому особливо важливе значення мають способи тривалого
зберігання горішків бука, опрацьовані останнім часом в Польщі та
Франції.
Успішними на розсаднику можуть бути як осінні, так і весняні
посіви. Восени можна висівати навіть трохи підсушені горішки,
тому що у вологому ґрунті вони досягають необхідної вологості і
дають дружні сходи. Краще розвиваються сіянці в умовах повного
освітлення, про що свідчать спеціальні польові і лабораторні
дослідження. Вирощені в такому світловому режимі рослини міцніші
і більш стійкі до приморозків. Велику загрозу посівам створюють
пізні весняні приморозки, тому в цей період у розсаднику
потрібно застосовувати засоби механічного захисту або
задимлення. Від мишовидних гризунів посіви захищають
загальновідомими агротехнічними заходами або застосуванням
отруйних принад. Посіяні горішки з обламаними корінцями
проростають вдруге, проте показники схожості та збереження
рослин на 20-30% нижчі, ніж у рослин від непошкоджених горішків.
У них розвивається м’якувата коренева система, тоді як в
контрольних рослин – стержнева.
Досвід свідчить, що культури бука успішно ростуть в типах умов
місцезростання D2-D3, C2-C3 до 1000-1200 м над рівнем моря. При
підборі площ для культур слід уникати перезволожених, а також
сильно кам’янистих ділянок на південних схилах.
Найкращий метод створення культур бука – посадка 1-2-річними
стандартними сіянцями. Їхнє коріння вразливе до підсихання, тому
при транспортуванні, тимчасовому зберіганні і посадці сіянці
слід тримати у вологому стані. Посіви ж бука на лісокультурних
площах дуже пошкоджуються або знищуються мишовидними гризунами,
популяції яких в лісі в урожайні для бука роки збільшуються. За
відсутності сіянців бука можна використати дички віком 3-5
років, заготовлені в зріджених насадженнях.
Найбільш продуктивними і біологічно стійкими в Карпатах є мішані
за складом деревних порід насадження бука за участю дуба
звичайного або скельного в передгір’ї та клена гостролистого,
явора, ільма гірського, ясена звичайного, липи серцелистої в
горах. Кількісне співвідношення порід та їх розташування на
гірських схилах – аналогічні корінним типам деревостанів. Для
підвищення стійкості насаджень і конкурентоздатності вирощуваних
порід їх розміщують кулісами, кулісно-ланковим способом або
біогрупами розміром не менше 5х5 м.
Отже, питання вирощування штучних лісових насаджень бука
вирішені, й на тисячах гектарів шумлять молоді букові ліси. На
черзі з’ясування причин поширення ракових та інших захворювань і
підвищення біологічної стійкості бука в Карпатах.
Ананій ГАВРУСЕВИЧ,
старший науковий співробітник УкрНДІгірліс ім. П.С.Пастернака,
кандидат сільськогосподарських наук.
м. Івано-Франківськ
Матеріал надано деревооробним порталом www.derevo.info
Духи с феромонами в интим магазине Sex-Aromat. Манящие косметика с феромонами
Контакт Shinko 1407466001500
|
|
