 |
Ліщина може
потрапити до Червоної книги
Кафе та барів у містах та селах України сьогодні – неміряно.
Характерно, що кожний власник намагається оформити інтер’єр
свого закладу якомога оригінальніше, багато – під старовину.
Якщо кафе розташоване просто неба, то його, переважно, оточує
плетений тин з глеками на кілках. Ось тільки бентежить одна
деталь. У місті Києві, наприклад, тини навколо кав’ярень
сплетені не з лози, а з ліщини. Вирубка кущів йде з таким
розмахом, що, мабуть, доведеться занести рослину до Червоної
книги.
Бригада майстрів зі Львівщини приїздить до Києва вже третій
сезон поспіль. За словами бригадира, замовлень вистарчає. Тож,
щоб скоріше виконати одне та приступити до виконання іншого,
використовують саме ліщину, бо з лозою мороки більше.
- На тини, – каже бригадир, – зрубуємо гілки віком 5-6 років. Та
буває, що й молода поросль йде під корінь.
Цікаво, що вирубку ліщини не контролюють лісники. А шкода.
В Російській імперії одним з перших почав культивувати ліщину
знаменитий агроном і лісівник А.Т. Болотов. За часів СРСР чимало
науковців та виробників займалися вирощуванням фундука – ліщини
крупноплідної, або ломбардської. Висаджували спеціальні
плантації з розміщенням саджанців за схемою 6х6 м.
На жаль, нині цей лісівницький напрямок роботи переживає не
кращі часи. Не вистачає коштів, робочих рук. Хоча лісовий горіх
продовжує користуватися великим попитом. Завдяки
висококалорійним ядрам, які особливо корисні дітям,
матерям-годувальницям хворим і ослабленим людям. До того ж
горіхи мають цілющі властивості, зокрема запобігають
серцево-судинним захворюванням, а солі калію і комплекс
вітамінів поліпшують кровообіг.
Емульсії з горіхів застосовують при гастритах, ентероколітах і
холециститах. Горіхове молоко народна медицина використовує для
лікування хвороб нирок і сечового міхура, простатиту, а також як
болезаспокійливий та спазмолітичний засіб. Доречно буде сказати,
що цінні не тільки горіхи. Кору і листя також застосовують для
лікування різних хвороб. І нарешті, ліщина – добрий медонос.
Використовується і деревина ліщини. Вона гнучка і пружна, має
рівномірну структуру. З неї виготовляють обручі на діжки,
столярні вироби, використовують на паливо, на ті ж огорожі.
Отже, ліщину треба розводити. І це робити нескладно.
Ліщина – порода невибаглива до клімату. Доживає до 80-100 років.
Розмножується насінням і відсадками. Для одержання останніх,
гілку ліщини пригинають до землі і в середній частині присипають
ґрунтом. Через 1-2 роки, коли вона пустить коріння, її
відділяють від материнського куща і пересаджують на постійне
місце.
Існує ефективний спосіб підвищення врожайності ліщини: коли
сережки повністю розквітли і не менше третини жіночих квіточок
висунули приймочки, треба струсити пилок на вату і перенести на
приймочки. Цю операцію слід повторити кілька разів – і
наприкінці літа гілки ліщини вгинатимуться від плодів. А врожай
з гектара площі ліщини може досягнути 12-15 центнерів горіхів.
Для доброго врожаю ліщині потрібно світло, добрива, а в
рівнинних посушливих районах – і зрошення.
Підготував Петро ОСИПЕНКО.
Матеріал надано деревооробним порталом www.derevo.info
удобный поиск по форуму - картридж c9351ae... Всё о принетрах и копировальных аппаратах
Футбол будет исключен из программы Олимпийских игр? |
|
