Новітні технології:

 
 
 
  Шпон як альтернатива масиву?!

Ольга КОВАЛЬЧУК.

Спочатку було слово. А кожне слово має своє значення. “Шпон” означає тонкий шар декоративної деревини, що використовується для покриття більш дешевого матеріалу. Деякі дослідники стверджують також, що слово “форнір”, яке часом вживається як синонім до “шпону”, походить з німецької мови і означає “бути корисним”.

Шпон використовують лише протягом останніх 250 років. До того ремісники застосовували виключно масивну деревину. Коли наприкінці ХІХ ст. розпочалося промислове виробництво меблів, у широкий вжиток увійшов і шпон. З того часу починають розрізати стовбур дерева на тонкі шари, де видно благородну поверхню деревини. Перетворення цього ремесла на професію дало можливість створити великий асортимент нових деревопохідних продуктів та різновидів меблів.

Хоча шпон є природним продуктом і має багато можливостей застосування, він, на жаль все ще не набув “абсолютно позитивного” іміджу. З боку споживачів, йому потрібно боротися з упередженим твердженням, що меблі виготовлені із масивної (суцільної) деревини є більш цінними та ексклюзивними. З іншого боку, фольга та декоративний папір, чия поверхня як на вигляд, так і на дотик, мало чим відрізняється від природного продукту, є серйозними конкурентами, особливо, якщо брати до уваги ціну.

Проте, кожний лист шпону є унікальним та неповторним. Також необхідно враховувати той факт, що лісові ресурси є вичерпними. Тому необхідно ощадливо використовувати деревину. Наприклад, якщо 1 куб. м дубового кругляка порізати на дошки товщиною 2,5 см для виробництва меблів з масивної деревини, вихід пиломатеріалу становитиме 30 кв. м. З цього можна виготовити щонайбільше два комоди. А при переробці такої ж кількості деревини на 0,7-міліметровий шпон, можливим буде виготовлення панелей, облицьованих з обидвох боків фанерою, яких вистарчить для виробництва 50 таких комодів. Після того, як вийшов термін використання облицьованого шпоном виробу, його можна піддати переробці.

Якщо розглядати проблему з іміджем, то винною в першу чергу є сама ж промисловість з виробництва шпону, оскільки протягом багатьох років маркетингова політика та зв’язки з громадськістю були на досить низькому рівні. Хоча протягом останнього часу ситуація почала дещо покращуватися. Сьогодні важливість дерев’яних меблів, покритих шпоном, майже така ж як і меблів з масивної деревини. А на думку багатьох аналатиків, якщо розглянути всі переваги та недоліки масивної деревини і шпону, то останній далеко не пасе задніх, а й, можливо, має більше позитивних рис.

Меблі з масивної деревини мають дещо іншу конструкцію, ніж ті, що виготовлені з використанням шпону, і тому по-іншому виглядають. Просторова стабільність досягається лише завдяки використанню каркасів та панелей, оскільки масивна деревина рухається. Щорічне зміщення в сторону кілець становить 10 відсотків, вздовж променів стрижня – 5, а поздовжня деформація – 0,1 відсотка. Ці зміщення зумовлюють потребу в спеціальних конструкціях. Меблі, виготовлені за допомогою шпону, завдяки своїй кострукційній гнучкості пропонують дизайнерам набагато більший простір для дій, для втілення їх інновацій та задумів.



Матеріали та технологія виробництва становлять важливу частину дизайнерського процесу. Деревопохідна дошка може розкрити всю красу шпону, а обклеєні шпоном меблі, як правило, є світлішими, більш просторими, менш важкими та громіздкими. Окрім використання для всієї поверхні (наприклад, для буфету із специфічною дерев’яною поверхнею), багатошаровий профільний шпон, завдяки своїй гнучкості через малу товщину, застосовується також для невеликих заокруглених конструкцій. Часто це можуть бути меблі, стилізовані під певну епоху. Профільний шпон може згинатися по довжині до радіуса 4 мм.

Для виготовлення шпону використовують в основному бук, березу, чорну вишню, тропічні породи дерева. Для того, щоб забезпечити найкращий можливий узор шпону, необхідно прийняти рішення щодо способу обробки колоди. Але перед тим як деревину різатимуть або лущитумуть, її необхідно ще пропарити або проварити. Це робиться для того, щоб деревина стала легшою в обробці, а також для забезпечення відповідного кольору шпону. В усякому разі необхідно визначати індивідуальний “час приготування”. Це залежить від оброблюваної деревини, і тривалість процесу може змінюватися від кількох до ста годин. Навіть незначні відхилення можуть спричинити небажану зміну кольору, і тим самим суттєво знизити ціну шпону.

Ще одним важливим елементом є правильне розрізання. Кожна різальна машина повинна регулюватися вручну, залежно від типу перероблюваної деревини. Після сушіння листи шпону нарізаються за відповідним розміром, а також усуваються всі браковані частини. Основними сферами застосування шпону є меблева промисловість, а також промисловості з виробництва дверей та панелей.

Винайдення нових технологій обробки збільшило діапазон можливих комбінацій поверхні. Це було суттєвим кроком уперед, враховуючи велику кількість різноманітних порід дерева. Найновіша технологія полягає в склеюванні шпону і в подальшому його повторному розрізуванні. В результаті утворюються вишукані нові поверхні, привабливі графічні візерунки, які в поєднанні з великими можливостями кольористики, створюють для дизайнерів необмежений простір для втілення задумів.

www.derevo.info

.