Новітні технології:

 
 
 
Вікно по-німецьки

Деревина – один з найдавніших відомих людству будівельних матеріалів. Ще до нині досить добре збереглися деякі вікна, виготовлені сотні років тому , хоча технічні засоби виробництва тоді були недосконалими. Нині фірми-виробники, здійснюючи повний цикл виробництва – від розпилювання колоди до готового виробу – готові виготовити на замовлення дерев'яні вікна, підвіконники, балконні та вхідні двері тощо будь-яких конфігурацій і розмірів зі склопакетами різних типів. Однак під впливом повітря натуральна деревина може розтріскуватися чи деформуватися. Тому необхідне дотримання певних вимог до виробництва віконних заготовок.

Пропонуємо вашій увазі вимоги Інституту віконної техніки і технології (м. Rosenheim, Німеччина) до виробництва клеєних заготовок для вікон.

Клеєні заготовки для віконного виробництва, говориться в загальній частині вимог, переважно бувають 2-х категорій:

- Клеєні з трьох частин, усі три шари клеєні по довжині (“на шип”), довжина 6000 мм, не допускаються дефекти деревини (посиніння, залишки смоли, сучки і т.д.). Мінімальна довжина кожного елемента при склеюванні по довжині – близько 200 мм. Найчастіше уживаний перетин 72х86 мм (звичайно, можуть бути й інші розміри).

- Клеєні з трьох частин, середня частина бруска клеєна по довжині (“на шип”), верхній і нижній шари цільні, без дефектів (посиніння, залишки смоли, сучки і т.д.)

У даному випадку довжини заготовок найчастіше розподіляються таким чином:

0,60-0,95 м (крок 50 мм) – 20%

1,00-1,95 м (крок 50 мм) – 60%

2,00-2,50 м (крок 50 мм) – 20%

Треба зауважити, що процентний розподіл по довжинах, залежно від покупця продукції, може змінюватися.

Деревина. Найчастіше використовується сосна, ялина, а також дерево твердолистяних порід (за нормами DIN 68360, розділ 1)

Вологість деревини. Вологість деревини повинна бути в межах 12±2%. Дуже важливо, щоб різниця у вологості між склеюваними ламелями не перевищувала 2%. Сушіння деревини повинно проводитися строго за технологією (щоб висушений матеріал не мав внутрішніх напружень і тріщин).

Контроль вологості повинен проводитися точним електронним вологоміром.

Якість деревини. Якість деревини повинна відповідати вимогам за нормами DIN 68360. На практиці це означає: використовується тільки деревина без серцевини. Розкрій колод на ламелі – тільки радіальний. Чим менше сучків – тим більше готової продукції з однакової кількості колод. В жодному разі не допускається використання деревини, яка зберігалася у воді (сплав колод по річках і т.д.)

Клей. У виробництві переважно використовується білий клей PVAC за нормами DIN 68602 групи D4. Обов'язково дотримуватись вказівок виробника клею. При використанні затверджувача необхідний ретельний контроль за перемішуванням. Витрата клею – близько 150-160 г/м2склеюваної поверхні.

Клей обов'язково повинен мати сертифікат інституту Rosenheim.



Перерізи. Клеєна заготовка в перерізі повинна бути симетрична. У переріз повинно бути мінімум 3 шари. Склеювані елементи повинні бути однакової структури і мати однакову вологість. Мінімальна товщина склеюваного елемента – 15 мм.

Склеювання. Профільований брус найнадійніше склеюється за формами L, Z і Т – так найбільш рівномірно розподіляються сили притиску.

Поверхня склеювання. Клей повинен наноситися на чисту, стругану поверхню. Дуже важливо, щоб поверхня була очищена від стружки, тирси, пороху тощо.

Розташування річних кілець деревини. Найкраща якість досягається, коли нахил річних кілець до поверхні перебуває в межах 60-90° (тим досягається краща стабільність форми).

Склеювання по ширині. Таке склеювання допускається тільки в середньому шарі.

Умови склеювання.

- Температура в приміщенні, де проводиться склеювання, а також температура самих ламелей повинна бути в межах 15-20°С. При більш високій температурі змінюється “відкритий час” клею, а також час початку полімеризації клею.

- Приміщення, де зберігаються ємкості з клеєм і де проводиться перемішування клею, повинні бути відділені від інших виробничих приміщень, щоб уникнути попадання в клей сторонніх предметів, стружки, тирси і т.д. Клей повинен зберігатися в закритих ємкостях і обов'язково в опалюваному приміщенні (найкраще, щоб температура у виробничому приміщенні й у сховищі клею була однакова).

- Склеювання має проводитися не пізніше 24-х годин після стругання. Для сортів деревини з підвищеним вологовмістом (до них належить і сосна), цей час повинен бути мінімальним.

- При використанні клею слід строго дотримуватися всіх вказівок виробника, особливо тих, що особливо стосуються часу пресування і сили притиску. Прес повинен мати можливість регулювання сили притиску, тому що остання повинна відповідати сорту деревини.

- З метою вирівнювання внутрішніх напружень і різниці вологості, склеєна заготовка повинна оброблятися не раніше, ніж після 2-3 дні складування в опалюваному приміщенні (15-20°С).

Щільність деревини. Для хвойних порід питома вага деревини повинна бути щонайменше 350 кг/м3.

Якість міні-шипа. Якість міні-шипа (при склеюванні по довжині) повинна постійно контролюватися:

- на початку кожної робочої зміни;

- мінімум раз за зміну;

- при зміні різального інструмента.

Після пресування достатньо візуального контролю (після стругання). У з'єднанні “на шип” не допускається наявність щілин.

При склеюванні “на шип” важливо, щоб різниця у вологості між окремими елементами не перевищувала 1%.

Пресування. Переважно всі виробники клею вказують, що для деревини хвойних порід сила притиску повинна бути в межах 0,6-0,8 Н/мм2.

Для рівномірного розподілу сили притиску рекомендується застосовувати спеціальні притискні балки (краще з дерева твердих порід).

Склеювання повинно бути зроблене по всій поверхні, тобто наявність відкритих швів неприпустима. Найкраще дефект склеювання виявляє невеликий вихід клею по усіх швах.

Після склеювання, відхилення розміру по товщині не повинно перевищувати ±0,5 мм. Відхилення від лінійності - не більше 1 мм/м.

За матеріалами німецької фірми KLEIBERIT підготував Володимир ГОРЦІВ.

.